5 неділя Великого посту – прп. Марії Єгипетської

5 неділя Великого посту – прп. Марії Єгипетської

Сьогодні ми згадуємо пам’ять преподобної Марії Єгипетської. Минулого тижня в середу ми читали Великий Покаянний канон, який ще називають Маріїним стоянням. Стоянням покаянним. Багато чого ми можемо почерпнути для себе з її життя. Вона була свого часу для всіх відомою грішницею. Розпустно проводила своє життя. Як вона потрапила на таку стежку ми не знаємо. Але достовірно знаємо інакше: коли вона підійшла до храму Матері Божої, відчула, що не може увійти в нього. Якась чудесна сила не давала їй переступити поріг. Ця чудесна сила, ймовірно, була в ній самій. Вона відчула, що цей дім Матері всіх є святим, і вона не вступила до нього. Розпусницю мучила совість і цього було достатньо, щоб вмить усвідомити, що її все минуле є темним, і що вийти із цього можна тільки одним шляхом: скинути із себе все зло і розпочати нове життя. Вона не пішла за порадою на сповідь. Благодать, яка запалала в її серці, вивела її з міста в пустелю, де не дуло нічого окрім піску, спеки, голоду і самотності.

Так, із року в рік, в пості і молитві, серед палаючої спеки, в самотності вона боролась з усім злом, що накопичилось в її душі. Тому, що недостатньо його усвідомити, навіть відкинути його силі волі, воно завжди поруч і нагадує про себе кожного дня і манить за собою. Їй прийшлось боротися все життя і вона перемогла. Преподобна Марія дійсно подвигом добрим подвизалась так, що піднявшись до найвищих чеснот, здивувала навіть ангельську природу.

В церковній традиції преподобну Марію називають матір’ю нашою, бо вона подала нам приклад того, як потрібно боротися у житті із пристрастями. Цей приклад її образу пропонується нам як завершальний момент посту. Весна життя, благий час вже скоро закінчується і нам Церква ще подає один приклад тієї, яка із самих глибин зла піднялась на висоту святості.

О, якби розуміли це ті, які культивують сьогодні ще із дитячої шкільної парти цю пристрасть і розпалюють в серцях молодих дівчат розтління. Ми можемо тільки дивуватися тому, як в самих школах з юних літ намаються пропагувати культ тіла в так званих вечорах, конкурсах краси, а згодом це розтління виходить на вулицю і обертається великим злом для суспільства і майбутньої сім’ї, в якій можна обманути, зрадити вірність.

Ми повинні задуматись над тим, наскільки сучасним є образ цієї святої ще до покаяння. Скільки тут правди. Але чи ми побачимо біля храму з простягнутими руками, подібно до преподобної, наших дівчат, що торгують своїм тілом по світах? Чи увійде Христос в їх серце і поверне їх до покаяння. Нехай цей образ Марії Єгипетської буде для нас не тільки новим натхненням, новою надією, навіть новою радістю, але й викликом розбещеному суспільству, закликом до покаяння.

Даремно ми возносимо хвалу святим, якщо нічого не навчаємось від них, не стараємось уподібнюватися ним.

Через тиждень ми станемо на порозі Страсної седмиці, цей поріг для нас відкриється в суботу воскресінням із мертвих Лазаря. Ми будемо зустрічати Господа, Який йтиме на добровільні страждання в Єрусалим. Підемо за ним день за днем через весь Страсний тиждень і будемо задаватись одним питанням: а де б я стояв, якби став учасником цих подій? Біля храму? В натовпі, який кричав «розіпни»? Чи віддалік спостерігав би? Чи біля ніг Христа Спасителя розп’ятого? Амінь.

About

Також читають...

Your email will not be published. Name and Email fields are required